- удоволений
- —————————————————————————————удово́ленийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
удоволений — (вдово/лений), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до удовольнити 1 3). 2) у знач. прикм.Який відчуває удоволення (у 2 знач.); який удовольнився чим небудь. || Який виражає удоволення … Український тлумачний словник
удоволений — [ўдово/леинией] = вдоволений м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
вдоволений — вдово/леність, вдово/лення, вдово/лено, вдово/лити, вдово/литися, вдовольни/ти, вдовольни/тися, вдовольня/ння, вдовольня/ти, вдовольня/тися, вдоволя/ти, вдоволя/тися див. удоволений, удоволеність і т. д … Український тлумачний словник
удоволеність — (вдово/леність), ності, ж. Абстр. ім. до удоволений 2) … Український тлумачний словник
удоволено — (вдово/лено). Присл. до удоволений 2) … Український тлумачний словник
вдоволений — [ўдово/леинией] = удоволений м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови